Викрадення українських дітей є частиною демографічної стратегії РФ, спрямованої на знищення української ідентичності; цей злочин не відображається повною мірою у теорії міжнародного права і вимагає більш детального вивчення.
Таку думку висловив професор університету Башкент Ісмаїл Аудингюн на панельній дискусії «Минуле і сьогодення: Голодомор та війна Росії проти України», повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Викрадення українських дітей Росією після широкомасштабного російського вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, не входить до сфери застосування міжнародного права та не відображає всієї теоретичної бази”, – сказав Аудингюн.
Наріман Джелялов та Ісмаїл Аудингюн
Науковець зазначив, що разом із колегами концептуалізував викрадення Росією українських дітей зі стратегічної, імперської, демографічної та політичної точки зору.
“Ця політика — багаторівневий і довготривалий проєкт, який має на меті розчинення української ідентичності, посилення російської демографічної структури, відтворення історичної імперської логіки Росії та стирання ідентичності в майбутніх поколінь українців через русифікацію”, – зазявив він.
Ісмаїл Аудингюн, Айшегюль Айдингюн і Валерій Морква
За словами Аудингюна, викрадення Росією українських дітей є частиною масштабної схеми демографічної інженерії.
Науковець також провів паралель із Голодомором 1932-33 років, який також мав на меті знищення української ідентичності та національної свідомості.
Своєю чергою доцент Університету Каппадокії Валерій Морква розповів про історичні передумови та причини Голодомору в Україні.
Валерій Морква (посередині)
“Це не природна катастрофа і не стихійне лихо — це було цілеспрямоване рішення на рівні держави. Методи могли бути різні, але мета була одна – знищити українську ідентичність, стерти її й придушити українську державність”, – наголосив науковець.
В Башкентському університеті відкрито фотовиставку, присвячену Голодомору 1932-33 рр. Кожне фото супроводжується детальним роз'ясненням подій того періоду.
Як повідомляв Укрінформ, законодавчі збори штату Парана (Бразилія) ухвалили законопроєкт, який вносить День пам’яті Голодомору до офіційного календаря штату.
Перше фото: BringKidsBack
Фото в тексті: Ольга Будник, Укрінформ
Більнше наших зображень можна купити тут
Коментарі