У нідерландській Гаазі в модернізованій ДНК-лабораторії Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти кількість персоналу збільшилася вдвічі. Після повномасштабного вторгнення Росії МКЗБ активно допомагає Україні.
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу сказала керівниця ДНК-лабораторії МКЗБ Люсі Джонсон.
“За останні 18 місяців ми набирали людей і подвоїли нашу команду. Тепер у ній 20 науковців з усього світу. Ми значно розширили лабораторію, і те, що раніше було офісом, тепер стало частиною лабораторії. Весь перший поверх складається фактично з шести лабораторій, кожна з яких має своє спеціалізоване обладнання. Ми оновили техніку та змогли придбати нові інструменти завдяки щедрим пожертвуванням наших донорів”, — зауважила вона.
За її словами, оновлена ДНК-лабораторія стала потужнішою, “тож можемо приймати більше зразків. Ми також розширюємо спектр тестів, які проводимо, щоб відповідати різноманітним умовам і викликам. Тепер, маючи додатковий простір, обладнання та більше людей, можемо робити значно більше. Ми готові обробляти більшу кількість зразків для ідентифікації жертв, чи то післясмертні залишки для ідентифікації зниклих осіб або зразки від родичів, наприклад, мазок з внутрішньої частини щоки чи невеликий шматочок волосся, отриманий від близького біологічного родича зниклої особи”.
Джонсон розповіла, що після повномасштабного вторгнення Росії МКЗБ активно допомагає Україні.
“Ця підтримка має кілька напрямків. Ми отримуємо зразки з України як післясмертні, так і зразки від родичів. Тепер ми можемо не лише обробляти більше зразків, а й робити це швидше. Також ми надаємо Україні підтримку через обмін знаннями та навичками. Ми регулярно приймаємо науковців тут, у головному офісі в Гаазі, або виїжджаємо в Україну, щоб надавати підтримку та навчання фахівцям, які займаються зниклими безвісти та ідентифікацією. Ми щойно розпочали дворічну програму навчання з українськими органами, яка охопить кожну стадію процесу тестування ДНК, щоб допомогти їм розвивати навички та експертизу в Україні, в їхніх лабораторіях. Це дозволить створити сталу спроможність в Україні на майбутнє”, — зазначила Джонсон.
“У контексті України, де ми отримуємо післясмертні залишки, на жаль, багато з них були спалені або сильно обвуглені. Це є викликом, коли мова йде про ДНК, бо тепло пошкоджує генетичний матеріал і ми не знаємо, якій температурі кістки були піддані і як довго. Тому завжди маємо проходити через різні процеси, щоб отримати якомога більше інформації з отриманих залишків, тобто генетичної інформації. Іноді це означає, що нам доводиться робити два чи три різні тести, щоб побудувати повну картину і надати достатньо інформації для подальших порівнянь”, — додала вона.
Проєкт розширення та оновлення лабораторії став можливим завдяки фінансуванню з боку Німеччини та Норвегії.
Як повідомляв Укрінформ, у нідерландській Гаазі відбулося офіційне відкриття оновленої ДНК-лабораторії Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти.
Коментарі