Голова Держслужби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський пояснив, як визначатимуть афілійованість із Російською православною церквою після набуття чинності закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій».
Про це він розповів під час спілкування із журналістами, передає кореспондент Укрінформу.
«В законі прямо обумовлюється, що керівники Української православної церкви можуть подати заяву про те, що УПЦ виходить зі складу Російської православної церкви: єпископи виходять зі складу єпископату, синоду, синодальних комісій. Якщо все-таки буде встановлено цей зв’язок, тоді релігійній організації видається відповідний припис, в якому говориться, що організація має зробити певні кроки, для того, щоб не бути у складі РПЦ», – сказав Єленський.
Якщо ж, за його словами, припис набуває чинності, а релігійна організація не виконує його вимог, тоді Державна служба з етнополітики і свободи совісті має право подавати до суду. І тільки суд буде вирішувати долю цієї організації.
«Цей закон має легітимну мету – зупинити підривну діяльність Російської православної церкви в Україні», – наголосив голова держслужби.
Він відзначив, що такий закон потрібен українському суспільству, «бо абсолютно необхідним питанням є розрив з Московським патріархатом, котрий став не просто натхненником, а учасником війни проти України».
Голова ДЕСС також указав, що при цьому дотримано всі норми європейської рамки у сфері свободи совісті.
Водночас, на думку голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, абсолютно недостатньо, щоб керівники Української православної церкви вийшли із синоду РПЦ.
«Це взагалі не є вимогою першого ряду. Вони мають здійснити комплекс дій, які доведуть, в тому числі документально, що вони не частина РПЦ. А якщо Онуфрій вийде із синоду, а все решта залишиться без змін, то це нічого не змінить», – переконаний народний депутат.
Він нагадав, що у законі «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» є конкретна стаття, в якій прописано критерії визначення афілійованості релігійної організації з РПЦ. «Релігійні організації мають відповідати вимогам цієї статті», – наголосив Потураєв.
Раніше у коментарі Укрінформу Потураєв зазначив, що після набуття чинності законом «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» Українська православна церква, яка стверджує, ніби розірвала стосунки з Московським патріархатом, все ж таки почне процеси реального і остаточного роз’єднання з Москвою. На це потрібен певний час, і закон дає УПЦ на цей процес дев’ять місяців, після яких його можна буде повністю застосовувати.
Як повідомляв Укрінформ, 20 серпня Верховна Рада 265 голосами ухвалила у другому читанні закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з Російською Федерацією на території України.
Коментарі